- встигнути
- —————————————————————————————всти́гнутидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
встигнути
Смотреть что такое "встигнути" в других словарях:
встигнути — див. устигнути … Словник синонімів української мови
невправка — неупра/вка, и, ж., розм. Неможливість встигнути зробити все, що потрібно. || у знач. присудк. сл. Не можна встигнути зробити все, що потрібно … Український тлумачний словник
устигнути — I = встигнути, устигати, встигати (вчасно зробити що н.), у[в]стигти, поспіти, поспівати, похопитися Пор. настигнути I II = встигнути ▶ див … Словник синонімів української мови
відставати — аю/, ає/ш, недок., відста/ти, а/ну, а/неш, док. 1) Відділятися, відпадати від чого небудь. 2) перен., розм. Припиняти стосунки, втрачати зв язок із ким небудь; відходити від кого небудь. 3) перен., розм. Переставати докучати. 4) Рухаючись… … Український тлумачний словник
зашиватися — а/юся, а/єшся, недок., заши/тися, и/юся, и/єшся, док. 1) розм. Ховаючись, забиратися куди небудь. || Проникати, забиратися куди небудь, звичайно не на своє місце. 2) тільки док., розм. Не впоратися з якою небудь роботою або не встигнути виконати… … Український тлумачний словник
зуспіти — і/ю, і/єш, док., діал. 1) неперех. Встигнути. 2) перех. Зустріти, застати. 3) неперех. Несподівано з явитися … Український тлумачний словник
похватитися — ачу/ся, а/тишся, док., діал. 1) Встигнути за ким небудь. 2) Спохватитися … Український тлумачний словник
похоплюватися — ююся, юєшся, недок., рідко, похопи/тися, хоплю/ся, хо/пишся; мн. похо/пляться; док., розм. 1) Раптово пригадувати що небудь, помічати якесь упущення, помилку, недогляд; спохвачуватися. 2) тільки док., також з інфін. Встигнути зробити що небудь.… … Український тлумачний словник
розкраюватися — юється, недок., розкра/ятися, а/ється, док. 1) розм. Намагатися всюди встигнути, викопувати або прагнути зробити багато справ одразу. 2) тільки недок. Пас. до розкраювати … Український тлумачний словник
розриватися — I а/юся, а/єшся, недок., розірва/тися, зірву/ся, зі/рве/шся, док. 1) Від різких рухів, ривків розділятися на частини, шматки; роздиратися. || Лопаючись, тріскаючись, розпадатися, кришитися на дрібні шматочки. || Ставати рваним, дірявим (про одяг … Український тлумачний словник
